Публікації

Показано дописи з міткою "Світогляд"

На одрі смерті

 Є мить, де зникає все зовнішнє. Ранг, роль, змагання, накопичення, шум. Залишається лише ясність. Не та ясність, яку людина показувала колу. А та, яку все життя відкладала побачити в собі. На одрі смерті ніхто не тримається за цифри. Ніхто не гріється статусом. Ніхто не шукає виправдання своїй метушні. Людина дивиться на своє життя як на завершену партію. І тоді раптом видно: де був справжній хід, а де лише рух, щоб не зустрітися з правдою. Король Головне питання наприкінці — не в тому, скільки ти зібрав. А в тому, чи жив ти зі своєї позиції. Багато людей проживають не власну партію. Вони живуть з чужого страху, чужого порядку, чужих очікувань. Вони правильні. Зручні. Схвалені колом. Але не свої. І в кінці стає видно найгірше: король так і не вийшов у центр власного життя. Найважча поразка — не впасти. Найважча поразка — так і не стати собою. Тури Зовні життя може виглядати зібраним. Праця, здобутки, майно, накопичення, форма. Але якщо в цьому немає внутрішньої опори, усе це лише ...

Більшість бід - це удачі

Придивись уважніше до своїх справ. Не до їх назв — а до їх суті. Ми називаємо щось «невдачею». Але що це насправді? Втрачена можливість? Чи звільнений час для правильнішої? Критика? Чи безкоштовне очищення від ілюзій? Відмова? Чи фільтр, що залишає поруч лише сильних? Стоїки — такі як Сенека та Марк Аврелій — нагадували: подія сама по собі нейтральна. Страждання додає судження. Ми дивимось на життя через ярлики. Але стратег дивиться через структуру. Позиція в шахах може виглядати гіршою. Та саме вона відкриває лінію атаки. Те, що сьогодні ти називаєш проблемою, через рік стане фундаментом сили. Більшість бід — це: – руйнування гордині – очищення кола – загартування характеру – перевірка масштабу мислення Питання не в тому, що сталося. Питання в тому — чи вистачить тобі гідності побачити в цьому дар. Аристократ духу не просить легкого шляху. Він просить сили правильно тлумачити шлях. І тоді біда стає удачею.

Аристократизм духу проти аристократизму крові

Сократ не був патрицієм. Клеанф носив воду, працюючи наймитом. Платон не народився великим — його зробила філософія. І тоді виникає питання: Якщо вони змогли піднятися розумом — чому ти не можеш? • Кров не робить людину високою Історія показує просту річ: походження — це випадковість. Але гідність — це рішення. Стоїки говорили: благородство — це не родовід, а характер. Рабом був Эпиктет. Імператором був Марк Аврелій. Але у філософії вони стояли поряд. • Хто твої справжні предки? Ті, чиї принципи ти продовжуєш. Якщо ти: шукаєш істину — твій предок Сократ; працюєш над мисленням — твій предок Платон; тримаєш дисципліну — твій предок Марк Аврелій. Родовитість — це не кров. Родовитість — це внутрішній стандарт. • Чому ми боїмося зрівнятися з великими? Бо зручно сказати: «Я не з того роду». «У мене не ті можливості». «Я народився не там». Але стоїчна формула жорстка: Ти рівний настільки, наскільки здатен керувати собою. Не більше. Не менше. • Як виростити аристократизм духу? • Говорити правд...

Чотири внутрішні сили, що формують зовнішню реальність

Більшість людей намагається змінити зовнішнє: гроші, статус, зв’язки, вплив. Але зовнішнє — це наслідок. Причина завжди всередині. Існує проста формула: Дух формує насліддя. Розум притягує інформацію. Душа народжує визнання. Тіло створює гроші. Це не метафора. Це система. I. Сила духу → насліддя Сила духу — це не агресія і не гучність. Це здатність тримати принцип навіть тоді, коли це невигідно. Саме дух створює довіру. Саме довіра створює ім’я. Саме ім’я стає спадщиною. Людей пам’ятають не за талантом. Їх пам’ятають за стійкістю. Якщо дух слабкий — усе руйнується під першим тиском. II. Сила розуму → інформація Світ переповнений інформацією. Але не кожен здатен її побачити. Розум — це фільтр. Людина з дисциплінованим мисленням: бачить закономірності, помічає можливості, відрізняє шум від сигналу. Саме тому мислителі на кшталт Нассім Талеб або Барух Спіноза не просто читали світ — вони його структурували. Розум не притягує удачу. Він розпізнає її. III. Сил...

Що було перше віра, релігія, наука?

Щоб зрозуміти це найкраще, насамперед потрібно поставити правильні запитання, на які вони відповідають:  - віра відповідає, навіщо, для чого?  -наука як, як воно працює?   - релігія в основному це обряди, дає рамки, правила та певну мораль для життя в суспільстві. ВІРА.   Першою була віра -це внутрішня, природна потреба, яка виникає сама по собі. Атеїсти говорять, що вони не вірять, але це глибока помилка. Якщо вони не вірять в Бога або вищі сили, вона вірить в науку, або в людину.   Віра розшифровується, як "ві" відати "ра" світло або Бог, бачити і розуміти Бога. Бачити, мається на увазі не в прямямому сенсі, а бачити розумом, розуміти відчуттями, душею, що такий світ не міг виникнути сам по собі. (Що доказоно і вченими, ймовірність менше 1%). РЕЛІГІЯ Релігія виникла пізніше, в основному коли віру організували в певні правила, обряди, зявлялись духовні наставники. Це був спосіб зберегти традиції та пояснити світ в доступній (простішій) формі. Вважається, ...

Світогляд, недооцінений вплив на нас.

Світогляд - це система ціностей, уявлень і направлень про світ, нас, мене самого, яка визначає як ти мислиш, сприймаєш світ, оцінюєш події, приймаєш рішення, як ти живеш і дієш щодо себе, людей, навколишнього середовища.   У світі існує 6 пріоритетів керування людьми, і найперший і найважливіший це світогляд. Більшість людей не мають свого власного, усвідомленого світогляду, воно програмоване інформацією, фільмами, новинами, рідко книгами, середовищем. Переважно ми думаєм і діємо привичками, які успадкували в молоді роки. Такий світогляд не обирають в нього падають.    Сьогодні інформації дуже багато (більшість просто мусор), яку кидають спеціально, щоб людина реагувала емоціями: страхом, обідою, ненавистю, завистю. Коли багато інформації, ми не можемо це все добре обдумати, усвідомити.      Світогляд - це очі через які ми спримаємо навколишнє середовище, події, світ. Стається якась подія, війна, епідемія, криза. Хтось скаже що це кінець, а хтось, що під ч...

Зло - не зло, а невірний вектор

   Бог не створив бісів як бісів. Він створив духовних істот вільних свідомим вибором. Частина з них сама обрала відхід від світла, від джерела. Ми це називаєм злом, тому що, відлючивши себе від джерела ( Бога) вони відключили себе від енергії, причому творчої енергії. Причому біси зберегли свідомість і інтелект, це надзвичайно інтелектуальні істоти, але які не можуть творити. Бог дав вибір всім розумним істотам, тому що без вибору не було б любові, не було б справжньої особистості, не було б гідності. Так зване зло відключивши себе від енергії Бога, існують в замкнетості, живучи по енерції. Підживлюючи себе злими емоціями людей:страхом, гнівом, заздрістю.   Біси - це розум без любові. Святі - це розум зєднаний з любовю. Боротьба добра і зла це не казка, це боротьба за напрям волі. Це як сонце світить, місяць відбиває  світло сонця. Сонце це істина, а місяць це зло, обман він не має свого світла, лиш викривлює світло сонця. Тому монахи наголошували на тверезості роз...